БЕСІДИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

Профілактика травматизму під час карантину та канікул

Зовсім скоро розпочинаються літні канікули, відпустки. Як завжди, кожен із нас проведе їх по-різному. Подорожі, екскурсії, море, гори, походи, багато друзів - все це чекає на нас влітку.
На жаль, вони не проходять без прикрих випадків (пожежі, утоплення) із вини дітей. Легковажне поводження дітей з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків.
Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина країни, особливо до батьків. Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.

Потрібно завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:

Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.

Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.

Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.

Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.

Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.

Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.

Не можна брати до рук незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.

Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.

Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.

Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

Із метою попередження дитячого травматизму під час літніх канікул особливу увагу зверніть на правила поведінки дітей біля водоймищ та при виявленні вибухонебезпечних предметів.

ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ НА КАНІКУЛАХ

 Уникнення отруєння грибами

Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:

— збирати гриби тільки з дорослими;

— збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

— ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

— намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;

— не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;

— пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

— ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

— будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму.

Пам'ятайте — без грибів можна прожити!

 Запобігання отруєнню хімічними речовинами

Отруйними речовинами, що найчастіше зустрічаються в побуті, є хлор, ртуть, аміак та ін. Існують правила, які допоможуть вам уникнути хімічних отруєнь:

— не можна брати в руки та вживати невідомі речовини;

— Ш якщо ви випадково розбили склянку з хімічною речовиною, негайно одягніть вологу марлеву пов'язку, провітріть приміщення, сповістіть про цей випадок дорослих;

— якщо ви відчули незнайомий запах або побачили розлиту рідину, негайно залиште це місце, сповістіть дорослих.

Загальні відомості про природний та зріджений газ.

Умовно гази можна розділити на природній газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан).

Зріджені гази не мають запаху, тому при використанні у побуті до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення їх витоку із газових приладів.

 Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.

Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади. Забороняється:

— користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

— відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;

— стукати по кранах, пальниках твердими предметами;

— сушити речі над газовою плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.

Дії населення при виявленні запаху газу.

Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

— не вмикайте електрику;

— не запалюйте сірники;

— не паліть;

— провітріть приміщення;

— перекрийте крани газоподачі;

— викличте аварійну бригаду за номером 04.

Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.

 Ознаки отруєння. Запобігання отруєнню чадним газом.

Домедична допомога при отруєннях.

При отруєнні чадним димом або газом спочатку з'являється головний біль, потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка дихання і навіть — летальний кінець. Необхідно негайно:

— сповістити дорослих про випадок, викликати лікаря;

— винести постраждалого на повітря;

— прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.

Забороняється постраждалому давати пити (можна тільки змочити губи та обличчя), будь-які ліки.

Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні.

Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами.

Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя.

Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.

Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!

 Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового призначення.

Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того,

не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.

Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.

Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів,

Вогнепальна зброя — не забава. Небезпечність користування

мисливськими рушницями, виготовлення та випробування

вибухових пакетів.

Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам.

Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна.

Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність.

Вкрай Небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.

Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути.

 Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту.

Правильні дії під час виявлення ВНП.

Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.

 Обережність дітей – запорука життя та здоров'я під час літніх канікул.

Не забувайте про правила безпеки під час канікул.

Пам'ятайте — випадково виявлені боєприпаси несуть у собі велику небезпеку! Знищувати небезпечні предмети можуть тільки спеціальні команди підривників.

Не можна гратися з вогнем, це може привести до трагічних наслідків.

Відпочиваючи влітку біля водоймищ, не забувайте про правила поведінки на воді.

 Уміння триматися на воді — запорука безпеки. Купання у морі,річці, ставку.

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушує правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній — запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

Пам'ятайте, що на річці є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні.

Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги потерпілому.

Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:

— якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще — рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;

— якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;

— якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;

— опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».

У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:

— очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;

— викликати блювання через подразнення язика;

— покласти під шию валик з одежі;

— зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;

— зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу;

— розтирати тіло, щоб воно нагрілося.

Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку.

Правила поведінки на кризі:

— категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;

— обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;

— вантаж перевозьте на санях;

— кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;

— не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Надання допомоги потерпілому на воді взимку:

— будьте якомога далі від ополонки;

— протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;

— витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л;

— на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;

— не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;

— по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;

— дайте попити теплої води, якщо є — чаю.

 Правила безпечної поведінки на воді та біля води.

Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:

— діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;

— не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;

— не можна запливати за обмежувальні знаки;

— слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;

— якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;

— не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;

— не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20—30 хв;

— не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;

— не подавайте навмисних сигналів про допомогу;

— не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.

Дія води на організм людини. Як правильно купатися

Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води — декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода — найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити.

Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися:

— купатися рекомендовано вранці і ввечері;

— не слід купатися наодинці;

— не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів;

— не стрибайте головою униз, де невідома глибина.

Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тільки природі, але й людині!

Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров'я людини.

Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, обриви електропроводів, несправні розетки.

Важкість ураження електричним струмом визначається схемою включення людини в ланцюг. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй удасться звільнитися від контакту з джерелом струму.

Правила користування побутовими електроприладами.

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:

— залишати електроприлади ввімкненими без догляду;

— користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;

— вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

— торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;

— використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.

Правила поведінки при виявленні обірваного електричного проводу.

Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.

Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.

Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

Правила безпечної поведінки в громадському транспорті

Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересувається з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами. У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил.

У пізній час уникайте малолюдних зупинок. Очікуючи транспорт, стійте на добре освітленому місці поряд із людьми.

На зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається; а коли машина наближається до зупинки, не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячого натовпу — вас можуть виштовхнути під колеса.

Автобус і тролейбус обходьте позаду, трамвай — попереду, будь-який транспорт може закрити собою інший, який рухається позаду ще з більшою швидкістю.

Не спіть, коли транспорт рухається: небезпечно не стільки проґавити потрібну зупинку, скільки травмуватися при різкому гальмуванні або маневруванні.

Не притуляйтеся до дверей, уникайте їздити на сходинах і в проході. Якщо є можливість, користуйтеся проїзними квитками, це позбавить вас додаткового пересування салоном і не відволікатиме вашу увагу.

Не забувайте про кримінальну безпеку!

Не задивляйтеся у вікно, якщо на підлозі стоїть ваша сумка, тримайте її при собі; притуліть речі до стінки, якщо ви стоїте. Пам'ятайте, що в громадському транспорті часто діють кишенькові злодії, а їх улюблені місця — у проході та біля дверей.

Намагайтеся не сідати в порожні автобуси, тролейбуси, трамваї. А якщо ви єдиний пасажир і їдете пізно, то сідайте ближче до водія, не біля вікна, а біля проходу, тоді до вас незручно буде підсісти. Якщо у вагоні з'явився агресивний або розв'язний пасажир, відверніться від нього і не зустрічайтеся з ним поглядом.

У громадському транспорті не виключені випадки пожеж.

Якщо в салоні виникла пожежа, негайно повідомте про це водія та пасажирів; попросіть зупинитися і відчинити двері або натисніть кнопку аварійного відкриття дверей. Постарайтеся застосувати для гасіння вогнища вогнегасник у салоні або інші підручні засоби.

При блокуванні дверей для евакуації застосовуйте аварійні люки вгорі та виходи через бокове скло. При евакуації будьте обережні, бо металеві частини трамваїв і тролейбусів можуть виявитися під напругою через порушення захисної ізоляції.

При горінні резини та пластику виділяються отруйні гази, тому салон залишайте швидко, закривши ніс та рот мокрою хустиною або рукавом.

Пам’ятка безпечної поведінки вдома та на вулиці.

Якщо ви залишилися вдома без дорослих, нікому чужому не відчиняйте двері. На питання незнайомих людей, чи є тато та мама, краще відповісти, що батьки зараз відпочивають. На телефонні дзвінки з питанням, чи є батьки вдома або коли вони повернуться з роботи, треба відповідати, що вони зараз зайняті й запитати, коли й кому зателефонувати.

Ніколи не запрошуйте додому малознайомих хлопців і дівчат.

Не хваліться перед людьми тим, що у вашій квартирі є дорогі речі, такі як відеоапаратура тощо.

Не носіть із собою великі суми грошей, а якщо таке станеться — не хваліться цим.

Знайомте своїх друзів із батьками.

Не лякайтеся, коли, знаходячись у квартирі, почуєте, що хтось намагається відчинити вхідні двері, голосно запитайте: «Хто там?». Якщо двері продовжуватимуть відчиняти, зателефонувавши 02, викличте міліцію та вкажіть точно адресу. Потім з балкону чи вікна голосно покличте на допомогу.

Виходячи з дому, не забувайте зачинити балкон, кватирки, особливо якщо живете на нижніх поверхах.

Не залишайте у дверях записок, бо це привертає увагу

сторонніх людей.

Будьте уважними із ключами від квартири, не залишайте їх у поштовій скриньці та в інших місцях. У випадку пропажі ключів відразу сповістіть батьків, щоб замінити дверні замки.

На вулиці будьте уважним. Переходьте проїзну частину тільки на зелений сигнал світлофора або по пішохідному переходу. Пам'ятайте, що водій не завжди може попередити біду, якщо ви порушили правила вуличного руху. Не стійте близько біля автомобіля, який зупинився.

Не сідайте до незнайомих в автомобіль, щоб покататися, якщо навіть дуже хочете або запізнюєтеся.

Якщо незнайомці запросили вас послухати музику, подивитися фільм, погратися із собакою (може бути будь-яка інша пропозиція) — не поспішайте погоджуватися, перш ніж це зробити, спитайте у батьків або вчителів.

Не заходьте в ліфт з незнайомими людьми без батьків.

Якщо у дворі або біля школи хлопці вимагають гроші, негайно зверніться до дорослих і по можливості до міліції.

Не розмовляйте на вулиці з п'яними, навіть знайомими людьми, бо п'яна людина сильно змінюється, її вчинки можуть бути непередбачуваними та жорстокими.

Якщо відчуваєте, що вас переслідують, зайдіть до магазину або іншої установи. Можна попросити працівника цієї установи провести вас додому.

Необхідно знати, що все нове, незнайоме може нести в собі небезпеку. Незнайомі предмети, пакети, банки та інше не можна відкривати, нюхати, брати в руки, кидати у вогонь, бо в них можуть бути отруйні речовини.

Не грайтеся сірниками, петардами, бенгальськими вогнями, свічками, не розпалюйте багаття, не вмикайте незнайомі електроприлади, не проводьте самостійно досліди у відсутності батьків, бо це може стати причиною пожежі.

У випадку необхідності телефонуйте:

101 — пожежна безпека

102 — міліція

103 — «Швидка допомога»

104 — газова служба

Будьте уважними! Бережіть себе!

За допомогою звертайтеся до батьків та вчителів — вони ваші перші помічники та порадники

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УЧНІВ НА ЛІТНІ КАНІКУЛИ

1. Пам’ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.
2. Не грайтесь на тротуарі, біля доріг.
3. Дотримуйтесь правил посадки в трамвай, тролейбус, автобус.
4. На зупинці не стійте близько біля дороги.
5. Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.
6. Не можна розпалювати вогнища і кидати в вогонь карбід, солярку, бензин тощо.
7. Не підходьте до ліній електромереж. Якщо провід обірваний, повідомте дорослих.
8. Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.
9. Не лазьте по ярках і на будівельних майданчиках.
10. Обережно користуйтесь побутовими електричними приладами: телевізором, праскою, холодильником.
11. Не відходьте далеко від будинку і не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.
12. Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.
13. У вільний час грайтесь у дворі на дитячому майданчику.
14. Будьте обережні в лісі при збиранні грибів, ягід, трав.
15. Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.
16. Будьте обережні біля водоймищ.

                               Правила безпечної поведінки у поїзді, автобусі та громадських місцях

Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересувається з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами. У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил.

У пізній час уникайте малолюдних зупинок. Очікуючи транспорт, стійте на добре освітленому місці поряд із людьми.

На зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається; а коли машина наближається до зупинки, не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячого натовпу — вас можуть виштовхнути під колеса.

Автобус і тролейбус обходьте позаду, трамвай — попереду, будь-який транспорт може закрити собою інший, який рухається позаду ще з більшою швидкістю.

Не спіть, коли транспорт рухається: небезпечно не стільки проґавити потрібну зупинку, скільки травмуватися при різкому гальмуванні або маневруванні.

Не притуляйтеся до дверей, уникайте їздити на сходинах і в проході. Якщо є можливість, користуйтеся проїзними квитками, це позбавить вас додаткового пересування салоном і не відволікатиме вашу увагу.

Не забувайте про кримінальну безпеку!

Не задивляйтеся у вікно, якщо на підлозі стоїть ваша сумка, тримайте її при собі; притуліть речі до стінки, якщо ви стоїте. Пам'ятайте, що в громадському транспорті часто діють кишенькові злодії, а їх улюблені місця — у проході та біля дверей.

Намагайтеся не сідати в порожні автобуси, тролейбуси, трамваї. А якщо ви єдиний пасажир і їдете пізно, то сідайте ближче до водія, не біля вікна, а біля проходу, тоді до вас незручно буде підсісти. Якщо у вагоні з'явився агресивний або розв'язний пасажир, відверніться від нього і не зустрічайтеся з ним поглядом.

У громадському транспорті не виключені випадки пожеж.

Якщо в салоні виникла пожежа, негайно повідомте про це водія та пасажирів; попросіть зупинитися і відчинити двері або натисніть кнопку аварійного відкриття дверей. Постарайтеся застосувати для гасіння вогнища вогнегасник у салоні або інші підручні засоби.

При блокуванні дверей для евакуації застосовуйте аварійні люки вгорі та виходи через бокове скло. При евакуації будьте обережні, бо металеві частини трамваїв і тролейбусів можуть виявитися під напругою через порушення захисної ізоляції.

При горінні резини та пластику виділяються отруйні гази, тому салон залишайте швидко, закривши ніс та рот мокрою хустиною або рукавом.

тролейбусі, автобусі, трамваї, таксі

При користуванні громадським транспортом слід завжди пам'ятати наступні правила особистої безпеки:

- Не засинайте і не забувайтеся під час руху, не заглядав у вікно, якщо на підлозі стоїть ваша сумка або валіза;

- Якщо немає вільного сидячого місця, постарайтеся стояти в центральному проході;

- Не стійте біля дверей, так як саме тут ви найчастіше можете бути пограбовані ким-небудь з виходять;

Ціла категорія злочинців«заробляє» на життя обкрадаючи тих, хто носить гаманець в задній кишені брюк. Часто і внутрішню кишеню піджака не є надійним місцем і очищується за тим же спритністю. Часом просто вирізується шматок матерії і, таким чином, страждає і одяг. Відкрита сумочка, як і сумка, повна пакетів і згортків, що заважають закрити її, служить запрошенням для викрадачів. Незрівнянно надійніше зберігати гроші у дипломаті.Пам'ятайте, що попередні заходи обережності набагато більш ефективні, ніж дії з виявлення, викриття та затримання злочинця.Непогано знаючи психологіюнатовпу, останній уміло маніпулює її настроєм і діями. Так, якщо жертваспробує блокувати двері з метою виявлення викрадача, пасажири легко вводяться в стан обурення, а злодій тим часом позбавляється від видобутку.

Після виходу з салону краще почекати, поки автобус від'їде, і лише потім переходити вулицю. (Що стоїть автобус або тролейбус обходьте позаду, трамвай - попереду, інакше ви ризикуєте потрапити під автомобіль). Виходячи з громадського транспорту, почекайте, поки спаде натовп або ж навпаки вийдіть першим. У будь-якому випадку уникайте тисняви.При користуванні ескалатором уважно стежте за дітьми, за гострими і великими предметами, про які можна спіткнутися.

Коли ви берете таксінамагайтеся користуватися державними машинами, які вселяють більше довіри; переконайтеся в тому, що лічильник працює правильно; стежте за тим, аби таксист віз вас правильним і найкоротшим шляхом; точно і чітко називайте потрібну адресу.

У поїзді, якщо є можливість, віддавайте перевагу центральним вагонам, які у випадку залізничної катастрофи страждають менше, ніж головні і хвостові, а також дотримуйтесь наступних правил безпеки:

- Вибирайте сидячі місця проти руху поїзда, тому що у разі якщо хулігани кинуть у вікно камінь, у вас значно більше шансів що він у вас не потрапить;

- Розташовуйтесь (особливо вночі) в тих купе, де вже хтось є;

- Не засинайте, якщо ваші попутники викликають у вас недовіру;

- Тримайте світло в купе включеним, навіть якщо це заважає відпочивати;

- Не залишайте двері відкритими, так як це дозволяє бачити з коридору те, що відбувається в купе;

- Коли ви їдете в плацкартному вагоні, тримайте документи або гаманець в надійному місці, портфель - ближче до стіни;

- На проміжних станціях під час виходу пасажирів, злодії можуть легко скористатися загальної метушнею, швидко пробігши через вагон, тому тримаєте ближче до себе сумку, піджак і особисті речі, не залишайте їх на сусідньому сидінні.

Користування громадським транспортом

1.Посадка в громадський транспорт здійснюється лише з посадочної площадки, або узбіччя тротуару.
2. До транспорту слід підходити після повної його зупинки.
3. Посадка на громадський транспорт відбувається дисципліновано, в порядку черги.
4. Зайшовши в салон, необхідно  пройти вперед, не створюючи натовп біля дверей.
5. Забороняється висовуватись з вікон.
6. Не можна ходити по салону під час руху автотранспорту – це небезпечно.
7. Під час руху не можна відволікати водія розмовами і заважати водієві керувати транспортним засобом.
8. Не можна відчиняти двері, не дочекавшись зупинки.
9. Не можна перешкоджати зачиненню дверей.
10. На зупинках виходять у сторону тротуару чи узбіччя.
11. Заборонено їздити на підніжках транспорту або чіплятись за борти машин.
12. Дітей слід перевозити лише в сидячому положенні.

13. Малюків під час руху транспорту необхідно тримати на руках, або у спеціальних кріслах.
12. Проїзд дітей в кузові транспортного автомобіля дозволяється лише тоді, коли кузов обладнаний сидіннями, а заднє сидіння має спинку. У кузові  повинно знаходитись не менше двох дорослих. Висадка і посадка здійснюється через правий або задній борт.
13. На мотоциклах дітей перевозять у колясках, з надітим шоломом. Посадка і висадка здійснюється лише на праву сторону.

 

Правила безпечної поведінки на воді

Все живе на Землі: рослини і тварини, життя та діяльність людини тісно пов'язане з водою. Якщо поглянути на географічну карту, видно, що всі населені пункти від величезних міст-мегаполісів до маленьких сіл і селищ розташовані в безпосередній близькості від водоймищ (річок, озер, морів і океанів). Вода дарує нам величезну радість в будь-якому своєму фізичному стані: твердому (лід, каток, буєрний спорт), рідкому (купання, плавання, плавання на човнах і судах, приготування напоїв та їжі) і газоподібному (пара в сауні). Але вода вимагає до себе відповідної уваги та обережності. Вона не любить людей недисциплінованих і незнаючих та карає тих, хто нехтує правилами спілкування з нею. Щорічно безліч людей гине на водоймах, приносячи страшне горе своїм рідним і близьким. Мова не йде про стихійні лиха, коли водна стихія обрушується на людей і людські та матеріальні втрати відбуваються не з вини людини. Йдеться про загибель людей через власну необачність або по незнанню основ поведінки на воді і біля неї (на березі, на плавзасобах). Статистичні дані та засоби масової інформації свідчать, що майже  кожний  день вода забирає життя десятків українців. Серед тих, хто тоне, четверту частину складають діти до 16 років. Половина з них - малюки, залишені без нагляду біля водойм (і не тільки в літню жару під час купань, але і зимою або ранньою весною, провалюючись під лід).

Аналіз надзвичайних ситуацій на воді показує, що 50-70% потерпілих впадають в буйну істерику або прострацію. Лише 15-25% з них можуть діяти без паніки, розумно і рішуче.

Перед літніми канікулами в школах України проводяться обов’язкові інструктажі з правил поведінки на воді і це – правильно і вкрай необхідно. Але, на жаль кількість загиблих або постраждалих на воді не зменшується.

Заходи безпеки при купанні

Купатися краще вранці або увечері, коли немає небезпеки перегріву. Температура води повинна бути не нижчою 17-19 градусів тепла.

Якщо не вмієш плавати, не заходи у воду глибше за пояс.

Плавати можна не більше 20 хвилин, і цей час збільшують поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, відбутися зупинка дихання, втрата свідомості.

Після тривалого перебування на сонці необхідно відійти в тінь, охолонути і тільки потім входити у воду, оскільки при різкому охолоджуванні може наступити рефлекторне скорочення м'язів і зупинка дихання.

Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибирати безпечне місце для купання з твердим, бажано піщаним, не засміченим дном, поступовим схилом. Ніколи не стрибайте в місцях, не обладнаних спеціально: можна ударитися головою об камінь або інший предмет.

Не запливайте далеко, оскільки можна не розрахувати своїх сил. Відчувши стомленість, не розгублюйтесь і не прагніть швидше допливти до берега. Слід "відпочити" на воді, перекинувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг.

Якщо захопило течією, не намагайтеся з нею боротися. Пливіть вниз за течією, поступово, під невеликим кутом, наближаючись до берега.

Якщо Ви потрапили у водоверть, наберіть більше повітря в легені, зануртеся у воду і, зробивши сильний ривок убік, спливіть.

У водоймах з великою кількістю водоростей пливіть у самої поверхні води, не зачіпаючи рослин і не роблячи різких рухів. Якщо ж руки або ноги заплуталися в стеблах, зробіть зупинку, прийнявши положення "поплавець" і звільниться від них.

Не плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітер або течія можуть віднести їх далеко від берега, а хвиля - захлеснути. Якщо із надувних плавзасобів вийде повітря, вони втратять плавучість.

Діти до 16 років катаються на човнах та водних велосипедах тільки з дорослими. Не перенавантажуйте човен, водний велосипед.

Не пустуйте на воді, не лякайте інших. Неприпустимо організовувати на воді ігри, пов’язані з пірнанням і захватом тих, хто купається.

                 

Під час купання забороняється:

•   залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени;

•   стрибати у воду з човнів, катерів, споруд, не призначених для цього;

•   пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів;

•  використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання;

•   плавати на плавзасобах у місцях, відведених для купання;

•  вживати спиртні напої;

•   забруднювати воду і берег, прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання;

•   підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання;

•  допускати у воді грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг у воді;

•  подавати помилкові сигнали небезпеки, заходити глибше, ніж по пояс людям, які не вміють плавати.

Рятування потопаючого

Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, яка вживала алкогольні напої або випадково упала в холодну воду. Про те, що людині потрібна допомога можуть свідчити такі ознаки:

- спроба плисти не призводить до просування вперед;

- на обличчі людини з’являється вираз відчаю;

- людина кличе на допомогу або махає руками. щоб привернути увагу;

- людина намагається наблизитися до плавзасобу, хапається за пліт, човен;

- людина плескає руками, намагається висунутися з води, щоб набрати повітря замість того, щоб плисти. Ці намаганні мимовільні та продовжуються недовго;

- тіло у воді знаходиться у вертикальному положенні, ноги не виконують плавальних рухів.

У такій ситуації особливе значення має правильний вибір способу надання допомоги потерпілому. Слід розуміти, що потопаюча людина діє несвідомо та інстинктивно, вона може учепитися за вас і потягнути на дно. У такому випадку ви не тільки не допоможете, але й самі можете потонути. Справа порятунку на воді далеко не проста і часто під силу лише рятувальникам-професіоналам. Тому, якщо Ви побачили, що людина тоне, кличте на допомогу дорослих, зверніть їх увагу на те, що відбувається. Багато хто з дорослих уміє плавати і зможе надати допомогу потопаючому. При рятуванні потопаючого ваша мета: витягнути потерпілого на берег з якнайменшою небезпекою для вас. Виберіть найбезпечніший спосіб - дистанційної подачі рятувальних засобів: по можливості залишайтеся на березі і намагайтеся дотягнутися до потопаючого рукою, палицею або киньте йому предмет, що плаває (рятувальний круг, мотузка тощо), так, щоб потопаючий зміг за нього вхопитися.  Стежте за тим, щоб утримувати рівновагу (ухопиться за берегові предмети, чагарник, дерево), оскільки потопаючий може стягнути вас у воду. Не входьте у воду, поки не переконаєтеся що це украй необхідно. Якщо нещастя сталося на мілководді та є змога наблизитися до потопаючого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, тримайте цей засіб так, щоб він був між вам і потерпілим. Міцно стійте ногами на дні, тримайтесь однією рукою за яку-небудь опору, а у разі, коли свідків нещасного випадку багато – утворіть живий ланцюг, міцно взявшись за руки.Якщо іншого виходу немає і рятувати потопаючого приходиться уплав – пливіть до нього, тримаючи перед собою плаваючий предмет (краще рятувальний круг). Подавайте його на витягнутих руках, щоб потопаючий зміг схопитися за рятувальний засіб, а не за вас. Підтримуйте з потопаючим зоровий та голосовий контакт, підбадьорте його, переконайте працювати ногами у той час, коли ви за допомогою рятувального засобу будете буксувати його до берега. 

Як звільнитися від захватів потопаючого

При захваті за руки -  різким ривком у бік великих пальців звільнити руки,  розвівши їх. Ногами в груди відштовхнути потопаючого від себе.  

При захваті за шию спереду - долонею однієї руки упертися в підборіддя потопаючого,  великим і вказівним пальцями тієї ж руки затиснути його   ніздрі, іншою рукою утримуючи за поясницю, різко штовхнути в підборіддя. В крайніх випадках - ударити коліном в пах. 

При захваті за шию ззаду -  схопити однією рукою за кисть руки потопаючого, а інший різко підняти його лікоть вгору і вислизнути із захвату. 

При захваті за тулуб під руки діяти як при захопленні за шию спереду. При захваті за тулуб через руки спереду завдати різкого удару великими пальцями в область ребер потопаючого. 

При захваті за ноги спереду схопивши за скроню і підборіддя повертати голову потопаючого на бік, поки він не ослабить захват.

Як буксирувати потерпілого на берег

Утримуючи руками за підборіддя плисти на спині, виконуючи рухи ногами стилем брас. Пропустивши руку під руку потопаючого,  схопити за щелепу і гребти вільною рукою і ногами. Пропустити свою руку під руку потопаючого і схопити іншу руку. Гребти вільною рукою і ногами. 

Надання першої медичної допомоги потерпілим на воді

Послідовність надання першої медичної допомоги залежить від типу втоплення. Розрізняють два типи: синій і блідий. 

Синій тип. Потопаючий не відразу занурюється у воду,  а намагається утриматися на її поверхні.  При вдиху він заковтує велику кількість води,  яка переповняє шлунок і потрапляє в легені. Розвивається різке кисневе голодування, що обумовлює синюшний колір шкіри. 

Блідий тип. Потопельник не намагається боротися за життя і швидко йде на дно. Це часто спостерігається під час перекидання байдарок або плотів, коли людина занурюється у воду в стані панічного страху. Під дією холодної води може наступити раптова зупинка серця і дихання. Вода в легені при цьому не потрапляє. 

При синьому типі утоплення спочатку треба швидко видалити воду з дихальних шляхів. Для цього,  стоячи на одному коліні,  укладають потерпілого на своє зігнуте коліно так, щоб на нього спиралася нижня частина грудної клітки, а верхня частина тулуба і голова звішувалися вниз. Потім однією рукою необхідно відкрити рот потерпілого,  а іншій поплескати його по спині або плавно натиснути на ребра з боку спини. Коли витікання води припиниться, поверніть потерпілого на спину і укладіть на тверду поверхню. Бинтом або носовою хусткою швидко очистить порожнину його рота від піску. Проводьте реанімаційні заходи, штучне дихання, закритий масаж серця - до появи самостійного дихання і відновлення серцевої діяльності. При блідому типі утоплення на березі негайно приступають до серцево-легеневої реанімації (штучне дихання, непрямий масаж серця).

Штучне дихання, непрямий масаж серця

При відсутності дихання приступають до штучного за способом «рот в рот» або «рот в ніс». Тіло повинне лежати на твердій поверхні,  а голова повинна бути максимально відхилена назад (щоб повітря потрапляло в легені,  а не в шлунок). Штучне дихання проводять через марлю або хустку. При зупинці серця одночасно роблять непрямий масаж серця,  натискаючи на грудину декілька разів між вдихами. Краще це робити удвох.  Попросить присутніх негайно викликати «швидку медичну допомогу». Пам’ятайте, що інтенсивність серцево-легеневої реанімації залежить від віку постраждалого. Для профілактики переохолодження: зніміть з постраждалого мокрий одяг, укрийте ковдрою,  дайте гаряче пиття. Потерпілого слід госпіталізувати,  навіть якщо йому стало краще. 

Правила безпеки на воді.

 

Правила поведінки на залізничних переїздах.

1. Дотримуйтесь правил особистої безпеки при переході через залізничні колії та знаходження поблизу них. Привчайте до цього своїх дітей. Пам'ятайте, що залізниця являється зоною підвищеної небезпеки і неможливо огородити тисячі кілометрів магістралі, як огороджуються промислові об'єкти. Необхідно знати, що зупинити зразу поїзд, як автомашину, не можливо, бо навіть при екстреному гальмуванні до повної зупинки поїзд по інерції проїде щонайменше 800 - 1600 метрів. Крім того різке гальмування може призвести до аварії та травмування багатьох людей.

2. При переході через залізничні колії користуйтесь перехідними мостами або спеціально передбаченими для цього переходами. Не переходьте колії, коли наближається поїзд або локомотив, бо зекономлені хвилини можуть коштувати вашого життя.

3. Не дозволяйте дітям ходити або знаходитися на залізничних коліях і поблизу них без супроводу дорослих.

4. Рухомий склад, який стоїть, обходьте на відстані не менше 5 м.

5. Не перелазьте під вагонами.

6. Будьте уважні на вокзалах, особливо при значному скупчені поїздів. Щоб не розгубитися і не стати жертвою нещасного випадку уважно слухайте об'яви по гучномовному зв'язку і дотримуйтесь вказівок оголошень.

7. Не залишайте без нагляду дітей.

8. При поїздці в поїзді не висовуйтесь з вікон і не викидайте сторонні предмети, оскільки можете бути самі травмовані, або травмувати працюючих на коліях людей.

9. Завчасно робіть посадку і своєчасно висадку із вагону - і тільки при повній зупинці поїзда.

10.Перед тим як увійти в небезпечну зону потрібно впевнитися у відсутності потяга, локомотива, тощо.

11.При наближенні поїзда треба зупинитися поза межами небезпечної зони, пропустити його і впевнившись у відсутності рухомого складу , що пересувається по сусідніх коліях почати перехід.

12.Наближаючись до залізничного переїзду, громадяни повинні уважно стежити за світловою і звуковою сигналізацією, а також положення шлагбаумів. Переходити колії дозволяється тільки при відкритому шлагбаумі. При відсутності шлагбаума ( коли переїзд не охороняється) перед переходом колії необхідно впевнитися що до переїзду не наближається поїзд.

13. Пішоходам забороняється:

§ Ходити по залізничних коліях.

§ Переходити і перебігати через залізничні колії перед потягом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м.

§ Переходити колію зразу після проходу потяга (або локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад.

§ Переходити залізничні переїзди при закритому положенні шлагбаума або при червоному світлі світлофора переїзної сигналізації.

§ На станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію.

§ Проходити вздовж залізничної колії ближче п'яти метрів від крайньої рейки.

§ Проходити по залізничних мостах і тунелях, не обладнаних спеціальними настилами для проходу пішоходів.

§ Пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді, а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися.

§ На електрифікованих лініях підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які ідуть від опори до рейки.

§ Наближатися до електропроводу, що лежить на землі, ближче ніж на 10 м

§ Підніматися на дах потягів, локомотивів, вагонів тощо.

§ Класти на рейки залізничної колії будь-які предмети.

§ Підходити ближче ніж на 0,5 метра до краю платформи після оголошення про подачу або прибуття потяга до його повної зупинки.

14. Пасажирам забороняється:

§ Проїжджати на дахах, підніжках, перехідних площадках вагонів.

§ Заходити у вагон і виходити з вагона під час руху потяга.

§ Висуватися із вікон вагонів і дверей тамбурів під час руху потяга.

§ Стояти на підніжках і перехідних площадках, відчиняти двері вагонів під час руху потяга, затримувати .автоматичні двері вагонів під час їх зачинення і відчинення.

§ Проїжджати у вантажних потягах без спеціального дозволу.

§ Знаходитись в потязі у нетверезому стані.

§ Залишати дітей без нагляду на вокзалі та в потязі.

§ Провозити у вагонах легкозаймисті, шкідливі і вибухові речовини.

§ Виходити із вагона на міжколійя і знаходитись там під час руху потяга.

§ Стрибати з платформи на залізничні колії.

§ Проводити на пасажирських платформах рухомі ігри.

§ Палити у вагонах (в тому числі в тамбурах) приміських потягів, а також у непередбачених для паління місцях вагонів пасажирських потягів.

§ Бігти по платформі поруч із вагоном потяга, що прибуває або відходить, а також перебувати ближче ніж 2 метри від краю платформи під час проходу потяга без зупинки.

§ Підходити до вагона до повної зупинки потяга.

§ Без потреби самовільно зупиняти потяг.

§ Самостійно перевозити ручну поклажу засобами, які призначені для перевезення пошти або багажу працівниками пошти та залізниці.

§ Розміщувати ручну поклажу в тамбурах вагона, коридорі салону, проходах купе та в проході вагона приміського потяга.

 

Основні правила руху велосипедистів. Безпека руху.

Згідно з Правилами дорожнього руху,велосипед має бути укомплектований світловідбивачами(катафотами): спереду — білого, по боках — жовтогарячого, позаду — червоного кольору. Для руху в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на велосипеді повинен бути встановлений та увімкнений ліхтар (фара). Фара дозволяє іншим учасникам руху вчасно помітити велосипедиста, а самому велосипедисту — бачити небезпеки й перешкоди на шляху. Рекомендується також обладнати велосипед ліхтарем (блимавкою) червоного кольору позаду — вас буде краще видно на дорозі.

Перед кожним виїздом перевіряйте справність гальм, перемикання передач і відсутність механічних поломок у частинах велосипеда. Це дозволить запобігти важким травмам та їхнім наслідкам.

Основне правило при виборі одягу для велопоїздки — бути видимим на дорозі й почуватися комфортно(ніщо не повинно заважати під час руху). Одяг не повинен обмежувати ваші рухи. Намагайтеся уникати надто просторого й довгого одягу, щоб його частини не потрапляли у спиці, педалі й ланцюг. Надавайте перевагу максимально яскравому одягу — щоб бути помітним здалеку. Задля цього стане у нагоді жилет жовтогарячого або салатового кольору зі світловідбивними смугами.

Намагайтеся їздити в шоломі. При падінні він захищає найбільш вразливу частину тіла — голову. Травми голови — одні з найважчих серед можливих під час падіння з велосипеда. Крім того, шолом захищає голову від сонячного удару та дощу. Для захисту долонь від натирань кермом, а також від пошкоджень при можливому падінні, рекомендується одягати спеціальні велорукавички.

Вибирайте рукавички яскравих кольорів, зі світловідбивними вставками — щоб сигнали, які ви подаєте рукою, були помітні. Для захисту очей від пилу, дрібних камінців (що летять з-під коліс), або комах використовуйте велоокуляри. 

ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ ДЛЯ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ

Велосипедист, що рухається проїзною частиною, є повноправним учасником дорожнього руху! Він, відповідно, зобов'язаний знати й дотримуватися Правил дорожнього руху. Велосипедист може здійснювати будь-які маневри, не заборонені Правилами. Маневри на проїзній частині мають бути передбачуваними й зрозумілими іншими учасниками дорожнього руху.

Вимоги до велосипедистів, що рухаються по проїзній частині

1. Рухатися по проїзній частині на велосипедах дозволяється особам, що досягли 14-річного віку.

2. Велосипед повинен мати справні гальма, звуковий сигнал, бути обладнаним світловідбивачами: спереду білого, позаду червоного, по боках жовтогарячого кольору.

3. Велосипедисти повинні рухатися по велодоріжках, а якщо їх немає — по крайній правій смузі проїзної частини, в один ряд (також можна їздити по узбіччю (* Узбіччя — виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, що прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні й не

призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених Правилами дорожнього руху. Узбіччя може використовуватися для зупинки й стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у випадку неможливості пересуватися по них ), не заважаючи пішоходам.

Виїжджати з крайньої правої смуги можна для виконання об’їзду перешкод (припаркованих машин, ям тощо).

4. Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедисти мають поступитися дорогою іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

5. Для руху по проїзній частині колони велосипедистів мають бути розділені на групи (до 10 велосипедистіву групі) з дистанцією 80–100 м між групами. Велосипедисти у групах повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

6. Під час руху по проїзній частині, перед зупинкою, перестроюванням,

поворотом або розворотом велосипедисти зобов'язані подавати попереджувальні сигнали:

• поворот або перестроювання праворуч: витягнута права рука (мал. 1);

• поворот або перестроювання ліворуч: витягнута ліва рука (мал. 2);

• зупинка: піднята догори будь-яка рука (мал. 3).

Сигнал лівого повороту також рекомендується подавати при об’їзді автомобіля, що припаркований з правого краю смуги. Подавати сигнал рукою слід завчасно і припиняти безпосередньо перед виконанням маневру. При їзді у групі знаки першим подає ведучий, а члени групи їх негайно повторюють.

7. Велосипедисти можуть перевозити тільки такі вантажі, які не заважають керувати велосипедом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

Велосипедистам забороняється:

1. Їздити, не тримаючись за кермо, знімати ноги з педалей.

2. Під час руху триматися за інший транспортний засіб.

3. Перевозити пасажирів, крім дітей у віці до 7 років (їх перевозять на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками).

4. Рухатись по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

5. Повертати ліворуч або розвертатися на шляхах із трамвайним рухом і на тих шляхах, що мають більше однієї смуги для руху в даному напрямку. Отже, для здійснення лівого повороту потрібно:

а) проїхати перехрестя прямо, розвернутися в правому ряді пересічної дороги, за дозвільним сигналом світлофора знову проїхати перехрестя прямо; або

б) злізти з велосипеда й перейти дорогу по пішохідному переходу.

6. Рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, якщо поруч є велосипедна доріжка.

7. Рухатися по дорозі в темний час доби (і/або в умовах недостатньої видимості) без включеної фари й світловідбивачів.

8. Їздити по зустрічній смузі.

9. Буксирувати велосипеди.

10. Буксирувати причеп, не передбачений для експлуатації з велосипедом.

Правила проїзду перехресть

1. На перехрестях діють звичайні правила пріоритету. Так, автомобіль, що рухається по другорядній дорозі, повинен поступитися велосипеду, що рухається по головній дорозі. (Рис. 9)

2. На нерегульованому перехресті рівнозначних доріг перевагу має транспортний засіб (окрім трамваю), у якого немає перешкоди праворуч. Тобто на такому перехресті автомобіль, що наближається ліворуч, повинен звільнити дорогу велосипедистові. (Рис. 7)

3. На нерегульованому перетині велосипедної доріжки з дорогою, розташованому поза перехрестям, велосипедисти повинні звільнити дорогу всім транспортним засобам, що рухаються по цій дорозі.

4. На регульованих перехрестях велосипедисти повинні підкорятися сигналам спеціальних велосипедних світлофорів, а за їх відсутності — сигналам автомобільних світлофорів. (Рис. 1–4)

5. Автомобіль, що повертає праворуч, повинен пропустити велосипедиста, який рухається поруч з ним по тій самій дорозі прямо. Тобто якщо ви їдете прямо, а машини повертають направо, попередьте водіїв витягнутою лівою рукою, як ніби ви робите лівий поворот. Водії розуміють цей жест і пропускають вас прямо.

6. При повороті праворуч радимо їхати не біля бордюру, а ближче до середини правої смуги, щоб водій не намагався вас обігнати — тоді ви уникнете небезпечного «притирання» до бордюру з боку автомобіля.

Проїзд пішохідних переходів (Рис. 12–14)

На регульованих пішохідних переходах велосипедисти повинні підкорятися сигналам велосипедних або загальнотранспортних світлофорів, а також регулювальників.

На нерегульованих пішохідних переходах велосипедисти, як і всі інші водії, повинні звільняти дорогу пішоходам. Також варто звільняти дорогу пішоходам, які прямують до трамвая на зупинці або від нього (з боку дверей), якщо трамвайні шляхи пролягають по проїзній частині.

Велосипедистам не можна перетинати дорогу по пішохідному переходу, так само як і розвертатися на пішохідному переході. У цьому випадку потрібно злізти з велосипеда й перейти дорогу як пішохід.

Коли велосипедист стає пішоходом

Велосипедист, який не їде на велосипеді, а котить його, вважається пішоходом. У такому випадку на нього поширюються права й обов'язки пішоходів. У Правилах зазначена тільки одна відмінність велосипедиста, який котить велосипед, від пішохода: по проїзній частині пішоходи мають рухатися «по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів», а велосипедисти, які котять велосипед, повинні рухатися «по краю проїзної частини у напрямку руху».

ОСНОВНІ ПРАВИЛА РУХУ В ГРУПІ

1. Велосипедисти, рухаючись групою, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху. Колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, має бути розділена на групи по 10 велосипедистів з відстанню 80–100 м між групами.

2. Велосипедисти, що рухаються групою, повинні виконувати маневри ведучого й стежити за його знаками. Ці знаки повторюються іншими, щоб замикаючий групи теж міг їх бачити.

Знаки, що подаються керівником групи:

• рука вліво — поворот ліворуч;

• рука вправо — поворот праворуч;

• рука, піднята вгору — зупинка всієї групи;

• ями праворуч: опущена й трохи відведена вбік права рука;

• ями ліворуч: опущена й трохи відведена вбік ліва рука.

Знак «яма» дублюється й голосом:«Яма ліворуч (праворуч)!»

3. При обгоні на рівній ділянці дороги велосипедист повинен попереджати обгонювального словами: «Їду ліворуч (праворуч)!»

ЩО РОБИТИ В РАЗІ ДТП

МОТОХЕЛП — cлужба допомоги двоколісним

Працює по всій Україні. Тел.: 097 9009990

102 – телефон ДАІ

103 – телефон Швидка допомога

 Якщо велосипедист, що потрапив у ДТП, — це ви, то в першу чергу оцініть небезпеку для життя від отриманих травм. Якщо ви не в змозі об’єктивно оцінити свій стан або є підозри на серйозні ушкодження — негайно викликайте «швидку». Наступний крок — виклик Мотохелпу. Окрім цього, намагайтеся знайти людину, яка зможе вам допомогти. Якщо ви побачили, що велосипедист (не Ви) потрапив у ДТП, будь ласка, зупиніться і допоможіть йому.

Виконайте наступні дії саме у такій послідовності:

1. Якщо потрібно, викличте «швидку», ДАІ, Мотохелп. Повідомте їм про місце, час, учасників та деталі ДТП, які ви бачите.

2. Огляньте місце ДТП:

• пересвідчитесь, що вам та учасникам ДТП не загрожує небезпека (проїжджаючі машини, розлитий бензин);

• поставте загородження навколо місця ДТП (аварійний трикутник), у нічний час використовуйте ліхтарик;

• подбайте про безпеку постраждалих, особливо якщо вони непритомні.

3. Надайте першу медичну допомогу постраждалим у такій послідовності:

• зупиніть кровотечу;

• якщо необхідно, зробіть масаж серця та штучне дихання;

• мобілізуйте (зафіксуйте) переломи;

• транспортуйте постраждалого у лікарню (якщо ДТП сталося «у полі»).

4. Надайте постраждалому психологічну допомогу:

• повертайтеся обличчям до постраждалого — слідкуйте за емоціями під час маніпуляцій;

• ваш голос має бути впевненим та рівним;

• «зменшуйте» серйозність травми («Зараз стане легше», «Медики ось-ось приїдуть», «Я бачив набагатогірші ситуації»).

Не дозволяйте по-терпілому бачити його рани —пам’ятайте: страх вбиває!

5. Зберіть інформацію про ДТП:

• розшукайте свідків;

• сфотографуйте місце ДТП або, якщо можливо, зробіть відео;

• зберіть інформацію (номери транспортного засобу, автомобіля ДАІ,позначення на нагрудних знаках працівників ДАІ);

• відшукайте інформацію про страховки;

• намагайтеся потрапити у «поняті» і слідкуйте за кресленням схеми ДТП;

• знайдіть WEB-камери.

Під час фотографування та відео-зйомки місця події

• знімайте з усіх ракурсів;

• в усіх знімках намагайтеся прив’язатися до нерухомого об’єкта (стовп, бровка, паркан, дерево);

• сфотографуйте пояснення свідків, схему ДТП;

• фотографії робіть під прямим кутом (гальмівний шлях фотографують зверху);

• біля об’єктів, що фотографуєте, кладіть пачку цигарок, лінійку або інший вимірювальний предмет (це також потрібно робити, якщо немає можливості сфотографувати під прямим кутом).

Якщо відшукали свідків

• поясніть їм, що свідчення нічим їм не загрожують;

• запишіть контакти;

• запишіть покази свідків;

• проконтролюйте процес заповнення протоколів (обов’язково закресліть пусті рядки).

Контролювання схеми ДТП

Врахуйте на схемі:

• ширину смуги;

• відстань від бровки (дорожньої розмітки) до транспортних засобів (від середини коліс);

• відстань транспортних засобів один від одного (середина вісі коліс);

• відстань до нерухомого об’єкта (можна продублювати фото, записати номер стовпа, знаку);

• стан дорожнього покриття (волого, сухо, ями, дефекти, які могли сприяти ДТП);

• тип покриття (асфальт, бетонка, щебінь, ґрунт, пісок);

• видимість (туман, дощ, яскраве сонце);

• рельєф місцевості (схили, пагорби).

ПОРАДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Ніколи не ведіть телефонних розмов під час руху по проїзній частині. Якщо потрібно відповісти на дзвінок — зупиніться.

2. Не їздіть по проїзній частині з увімкненим плеєром і в навушниках.

3. Встановіть дзеркало на шолом/руль. Дзеркало дозволяє оцінити стан трафіку позаду, побачити автомобіль «на хвості» та інші «неприємності»,не випускаючи з уваги обстановку попереду. Дзеркало на шоломі краще — через більші можливості огляду.

4. Проїзджаючи повороти, розвилки й зупинки громадського транспорту, переконайтеся, що ніхто не намагається проскочити ліворуч або право руч від вас. Перший раз оцініть обстановку за 100 м до повороту, розвилки чи зупинки, другий раз — на відстані, достатній, щоб знизити швидкість до розвилки чи зупинки.

5. У щільному трафіку (займає всі смуги) краще уникати мостів і тунелів, віддаючи перевагу відгородженим узбіччям і об’їздам. Якщо ви рішуче налаштовані в’їхати в тунель або на міст, увімкніть усе світло, що є на велосипеді. На мостах не притирайтеся занадто близько до відбійника — здалеку ви візуально будете «зливатися» з ним.

6. Подавайте зрозумілі іншим сигнали у випадку виникнення невизначеної ситуації.

Наприклад, розвилка у два ряди йде праворуч... а ви в метрі від правого ькраю узбіччя, позаду вас кілька машин з увімкненими поворотниками, які не знають чого від вас очікувати. Якщо ви повертаєте — покажіть поворот, утримуючи руку достатній час, щоб її помітили.

Якщо збираєтеся їхати прямо — покажіть це витягнутою лівою рукою, як ніби лівий поворот — водії це розуміють.

7. На перехрестях, зупиняючись на червоне світло, у щільному трафіку намагайтеся проїхати вперед, щоб вас побачили всі водії, які перебувають позаду. Старт синхронно з машиною, водій якої вас не бачить, у скутому автомобілями просторі може призвести до неприємних наслідків.

8. Рухаючись на зелений, завжди поглядайте у той бік, звідки щойно їхали автомобілі. Можливо, там несеться «джигіт», що хоче проскочити перехрестя, або водій, який не помітив червоного сигналу.

9. Будь-яка перепона на вашому шляху — привід для гальмування, але аж ніяк для різкого маневру. Зустрівши перепону — гальмуйте і проїжджайте її повільно, а не маневруйте по смузі.

10. Під час проїзду піску, калюж, трамвайних/залізничних колій міцно тримайте кермо — якщо воно буде ходити вільно, ви можете впасти.

11. Ви — учасник дорожнього руху. Тому навіть якщо вам не треба отримувати водійські права, вивчіть Правила дорожнього руху повністю, бо більшість маневрів ви маєте виконувати, як і водії автомобіля.

            Обов'язки і права пішоходів

Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.

Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому — по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, або особи, які пересуваються в кріслах колісних без двигуна, ведуть мотоцикл, велосипед чи мопед, везуть санки, візок тощо, якщо їх рух тротуарами, пішохідними чи велосипедними доріжками або узбіччями створює перешкоди для інших учасників руху, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд.

За межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів.

Особи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини в кріслах колісних без двигуна, ведуть мотоцикл, мопед або велосипед, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів.

У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

Рух організованих груп людей по дорозі дозволяється тільки в напрямку руху транспортних засобів колоною не більш як по чотири особи в ряду за умови, що колона не займає більше половини ширини проїзної частини одного напрямку руху. Попереду і позаду колони на відстані 10–15 м з лівого боку повинні бути супровідники з червоними прапорцями, а у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості — із засвіченими ліхтарями: спереду — білого кольору, позаду — червоного.

Організовані групи дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках, а коли їх немає — по узбіччю дороги у напрямку руху транспортних засобів колоною, але тільки у світлу пору доби і лише в супроводі дорослих.

Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.

У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.

У таких місцях пішоходи, які не встигли закінчити перехід проїзної частини дороги одного напрямку, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності — на середині проїзної частини і можуть продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху.

Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, — на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

На трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, пішоходам дозволяється виходити на проїзну частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая.

Після висадки з трамвая необхідно залишити проїзну частину не затримуючись.

У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.

Пішоходам забороняється:

a)	Виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
б)	раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;
в)	допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;
г)	переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;
ґ)	затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;
д)	рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

Пішохід має право:

a)	на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;
б)	вимагати від органів виконавчої влади, власників автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів створення умов для забезпечення безпеки дорожнього руху.

                                   Правила безпечної поведінки на дорогах під час літніх канікул

         Літо – чудовий час для гарного відпочинку, але щоб він був корисним та безпечним, треба дотримуватись нескладних правил безпеки. Пам’ятайте: небезпечними можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти тощо. Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості. Не можна брати до рук незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратись ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС) або міліцію (тел. 102). Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватись правил поведінки на воді й поблизу неї. Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном. Під час канікул слід, як і раніш, дотримуватись правил пожежної безпеки та дорожнього руху. Ось чому: 

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

– ходити на територiї новобудов;

– купатись у заборонених місцях;

– розкладати багаття в лiсi, поблизу лiнiй електропередач;

– їздити на велосипедi (скутері, мопеді, моторолері) тiєю частиною

дорогиухається транспорт.

ОБОВ’ЯЗКОВО ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВИЛ:

– дорожнього руху;

– користування газовими, електричними приладами;

– користування пасажирським лiфтом;

– протипожежної безпеки;

– прогулянки на велосипедi (скутері, мопеді, моторолері).

НАЙВАЖЛИВІШІ ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ:

– ходити тільки правою стороною тротуару;

– дорогу переходити, не поспiшаючи;

– не можна переходити дорогу навскіс;

– переходячи дорогу, слiд подивитися ліворуч, а дiйшовши до середини,

зупинитисьти праворуч;

– якщо не встигли перейти вулицю, а рух транспорту почався, слiд

зупинитисьнi вулицi й зачекати, поки рух припиниться;

– якщо немає тротуарiв, слiд триматись лiвого боку дороги, тобто йти

назустріч транспорту, що рухається.

Основні правила руху велосипедистів. Безпека руху.

Велосипед завжди був і залишається одним із улюблених засобів пересування, захоплюючим видом спорту і туризму. Він міцно увійшов у побуту людей, особливо молоді. Але, разом з тим, саме він - винуватець безлічі серйозних травм. Мабуть, кожному з Вас доводилося бачити, як навздогін автомобілю чи автобусу мчить велосипедист ( і не завжди підліток, часто й

доросла людина), не звертаючи уваги ні на швидкісний рух транспорту, ні на ожеледь узимку. Та й підлітки, які демонструють на тротуарі серед переляканих пішоходів «акробатичні етюди» на велосипедах, не таке вже рідкісне явище. Можна тільки вітати прагнення молоді навчитися гарно їздити на цьому екологічному виді транспорту. Сучасний велосипед - це здоровий спосіб життя, можливість подорожувати та милуватися краєвидами, безліч цікавих друзів-велосипедистів і, що для підлітка теж важливо, престиж. Але, придбавши собі «двоколісного друга», підлітки одразу ж забувають, що велосипед – учасник дорожнього руху. Хай не такий швидкісний, як автомобіль, але все ж – транспортний

засіб. Немає сумніву, що водій автомобіля, який не знає або ігнорує правила дорожнього руху, може накоїти багато лиха на дорозі. А велосипедист? Права на керування велосипедом не

потрібні, навіщо ж правила вчити? «Я не по дорозі їжджу, а тротуаром» - інколи чуєш від велосипедистів. І знов, кидаються у бік з тротуару пішоходи, коли раптом за спиною роздається

велосипедний сигнал. Ще гірше, коли група молодих людей влаштовує тротуаром перегони. Не задумуючись над небезпекою, яку несе велосипед для інших учасників дорожнього руху, велосипедисти не дуже дбають і про власну. Кошти на сучасний яскравий велосипед знаходяться, а на велосипедний шолом, засоби захисту рук та ніг – ні. А падіння з велосипеду справа майже звичайна і дуже травмонебезпечна.

Чи легка справа винайти велосипед?

У перекладі з латинської велосипед означає "швидкі ноги". Його винахідником, як свідчать архівні документи, був російський кріпосний Юхим Артамонов. 1800 року у день святого Іллі Ю.Артамонов "був битий різками" за те, що їздив по місту Катеринбургу на "дивовижному самокаті" і лякав коней. Одужавши від побоїв, Артамонов відправився на своєму самокаті з Нижнього Тагілу до Петербургу. Двоколісна машина важила близько двох пудів, стільки ж важила скринька, в якій було припасене все необхідне в дорогу. Шосейних доріг тоді не було. Відстань від Нижнього Тагілу до Пермі, рівна 510 кілометрам, які Артамонов подолав за чотири доби, проїжджаючи у день понад 127 кілометрів. До Петербургу він

прибув, залишивши за спиною понад 3000 кілометрів. Потім попрямував до Москви, проїхавши ще близько 700 кілометрів. У Москві в ці дні проходили свята з приводу коронації Олександра I. Самокат Артамонова помітили. Винахіднику подарували 25 рублів і дали вольну. Події ці відбулися задовго до того, як подібні машини з'явилися в Європі. У Європі відомим винахідником велосипеда з'явився німецький лісничий Драйс. У 1813 році Драйс удосконалив самокат. Роздвоєну дощечку, або вилку, в якій оберталося переднє колесо, Драйс не став прибивати до рами нерухомо. Він прикріпив її на болті з гайкою, щоб вилка з колесом могла вільно повертатися. Від вилки йшли вгору дві палички, які на висоті рук сідока з'єднувалися поперечиною. Це було перше велосипедне кермо. Наступним удосконалювачем велосипеда став робочий, мідник Дальзель. Відштовхуватися ногами від землі незручно, вирішив він і придумав передачу на вісь переднього колеса. Сідок гойдав руками два важелі. Але руки виявилися дуже слабкими для такої роботи: "ходити на руках" було дуже незручно. І тоді Дальзель викинув важелі для рук і замінив їх педалями для ніг. Так у велосипеда з'явилися педалі. У 1865 році в Європі з'явився залізний велосипед. Його створили французькі механіки Мішо і Лальман. Правда, колеса їх велосипеда були ще дерев'яними, обтягнутими товстими залізними шинами. Зате рама була цілком кована з квадратного залізного бруса. Такий велосипед важив в два рази більше сучасного. Щоб велосипедиста менше трясло, сідло було закріплено не прямо до рами, а до зігнутої залізної пластини на зразок ресори. Але це мало допомагало. Велосипед одержав невтішне прізвисько "кісткотряс". Цей недолік допоміг усунути ветеринарний лікар Данлоп, що жив в Шотландії: він увів гумовий обід на колеса, який накачувався повітрям. Це були перші у світі повітряні шини. Дуже важливе удосконалення вніс англієць Каупер. Він застосував кулькові підшипники. Хід велосипеда різко полегшився. У 1884 році з'явилися перші велосипеди з однаковими низькими колесами, довгою рамою і ланцюговою передачею на задню вісь. І незабаром всі велосипеди стали випускати за цим типом. У 1892 році було зроблено по суті останній важливий винахід, пов'язаний з велосипедом: французький інженер Моро придумав втулку з вільним ходом. Тепер уже не треба було весь час крутити ногами. Розігнавшись або спускаючись з гори, велосипедист міг зупинити педалі і відпочити. Їздити на велосипеді стало ще легше. Проте шлях до визнання велосипеда був нелегким. Над велосипедистами сміялися, їм забороняли їздити по вулицях. Поліція теж прагнула перешкодити розповсюдженню велосипедів, вважаючи, що вони заважають вуличному руху. Та все ж число велосипедистів швидко збільшувалося. Велосипед став найпоширенішою дорожньою машиною в світі.

Правила руху на велосипеді (мопеді)

Сьогодні у світі випускається величезна кількість велосипедів для дорослих і дітей. Наявність такої великої кількості велосипедів на дорогах і вулицях міст набагато складнює рух механічних транспортних засобів, навіть при ідеальному виконанні велосипедистами правил дорожнього руху. Велосипед, як транспортний засіб, має свої особливості - він дуже маневрений і недостатньо стійкий, особливо при поворотах. До того ж, швидкість руху велосипедистів значно

відрізняється від швидкості руху мотоциклів, автомобілів, тролейбусів, автобусів. Як не дивись, велосипед є транспортним засобом, а велосипедист – його водієм, тому йому необхідно знати правила дорожнього руху так само, як водію автомобіля або мотоцикла. До водіїв велосипеда пред'являються вимоги, викладені в тих пунктах Правил, в яких міститься формулювання "водій транспортного засобу" без конкретизації виду транспортного засобу (механічний, загального користування тощо). У правилах дорожнього руху для велосипедистів виділений спеціальний розділ. Наводимо його зміст:

Вимоги до водіїв мопедів і велосипедів:

·            Рухатися по дорозі на мопедах дозволяється особам, які досягли 16-річного, на велосипедах - 14-річного віку.

·            Для водіїв мопедів і велосипедів місцевими органами виконавчої влади може бути встановлена картка, в яку заноситься інформація про водія і яку водії мопедів чи велосипедів у такому разі повинні мати при собі.

·            Мопеди і велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду - білого кольору, по боках - оранжевого, ззаду - червоного. Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на мопеді необхідно увімкнути освітлення, на велосипеді – ліхтар (фару).

·            Водії мопедів і велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

·            Колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80-100 м.

·            Водії мопедів і велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

·            Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, водії мопедів і велосипедів зобов'язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

Водіям мопедів і велосипедів забороняється:

а) керувати мопедом або велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості - з не увімкненою фарою і заднім ліхтарем на мопеді

чи без світлоповертачів на велосипеді;

б) рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

г) під час руху триматися за інший транспортний засіб;

д) їздити не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок);

і) перевозити пасажирів на велосипеді, за винятком дітей до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками;

е) буксирування мопедів і велосипедів;

є) буксирування причепа, не передбаченого для експлуатації з цими транспортними засобами.

Водії мопедів і велосипедів повинні виконувати вимоги інших пунктів Правил дорожнього руху, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу. На жаль, не всі водії велосипедів знають і виконують правила дорожнього руху, а дехто вважає їх занадто суворими. Можна навести немало прикладів, коли невмілі дії велосипедистів приводили до ДТП з важкими наслідками. Спробуємо прокоментувати та  роз’яснити деякі пункти Правил та додаткові вимоги до руху велосипедів і мопедів:

·            На вулицях міст і автомобільних дорогах навчання їзді на велосипеді або мопеді забороняється. Заборона розповсюджується не тільки на підлітків і дітей, але й на дорослих. Людина, що навчається їзді на велосипеді, відчуває себе невпевнено, при русі велосипед виляє з боку у бік. Цілком можливе падіння. При необхідності  велосипедист не зможе швидко і своєчасно зупинити велосипед. В результаті може відбутися дорожньо-транспортна подія, пов'язана з наїздом транспортного засобу на велосипедиста, або, навпаки, велосипедиста на транспортні засоби. У реальному житті навіть цей заборонений Правилами пункт порушується. Наприклад: десятикласник в перший же день покупки спортивного велосипеда виїхав на автомобільну дорогу.

      Рухався за автомобілем "Жигулі", майже не відстаючи. Коли водій "Жигулів" загальмував перед вибоїною, то велосипедист ударився об задню частину автомобіля і був серйозно травмований.

·            Наближаючись до пішоходів, велосипедист повинен попередити їх сигналом, для чого велосипед забезпечують дзвінком. Слідуючи в потоці транспортних засобів, велосипедист повинен, відповідно до ритму руху, вчасно уповільнити швидкість або зупинитися. Для цього необхідні справні гальма.

·            Їздити з настанням темряви можна лише маючи освітлення. Звідси вимога Правил дорожнього руху - мати в темну пору доби увімкнений ліхтар спереду. Світло ліхтаря допомагає розрізнити нерівності дороги, перешкоди, що зустрічаються, та необхідний для позначення свого

місцезнаходження водіям інших транспортних засобів і пішоходам. Велосипед має малі габаритні розміри, тому в темний час доби зливається з дорожнім покриттям, а це – небезпечно. Також запам'ятай, що ти убезпечиш  себе, якщо в темну пору доби на тобі буде одяг із світловідбиваючими стрічками.

·            Рух на велосипедах (при відсутності спеціальних велосипедних доріжок) дозволяється лише по крайній правій смузі в один ряд якомога правіше. Короткочасний виїзд за ці межі допускається лише для обгону або об'їзду з попередньою подачею сигналу повороту наліво та дотриманням обережності. Але пам’ятайте, що поворот наліво транспортних засобів дозволяється 30 з крайнього лівого ряду. Отже, для повороту наліво на дорогах з багаторядним рухом

      велосипедисту необхідно потрапити з крайнього правого в крайній лівий ряд, а він такого права не має. Це не дозволено тому, що в потоці автомобілів, які рухаються з більш великою швидкістю ніж велосипедист, подібні «маневри» перешкоджають руху і становлять серйозну небезпеку для велосипедиста.

·            Допускається рух по узбіччю, якщо це не створює перешкод пішоходам. За наявності велосипедних доріжок водії велосипедів зобов'язані рухатися тільки по ним, кількість велосипедистів, що рухаються у ряд, визначається шириною доріжки.

·            Для обгону іншого велосипедиста або об'їзду транспорту необхідно виїхати на смугу, по якій рухаються інші транспортні засоби. Перед таким маневром велосипедисту необхідно подати попереджувальний сигнал повороту. Сигнал повороту необхідно подавати незалежно від того, є чи ні позаду нього транспортні засоби.

·            Попереджувальні сигнали велосипедист повинен подавати рукою. Сигналу лівого повороту відповідає витягнута убік ліва рука або права, витягнута убік і зігнута в лікті під прямим кутом Сигналу правого повороту відповідає права рука, витягнута убік, або ліва, витягнута убік і зігнута в лікті під прямим кутом Сигнал гальмування подається піднятою вгору лівою або правою рукою.

·            Подачі сигналу рукою повинні проводитися завчасно до початку виконання маневру і закінчуватися безпосередньо перед виконанням маневру. Попереджувальний сигнал перед поворотом наліво або р озворотом повинен подаватися тільки після того, як водій переконається,

      що жодному з водіїв, які рухаються за ним, не буде створена перешкода. Подача сигналу не дає велосипедисту переваги в русі та не звільняє його від вживання необхідних заходів обережності.

·            Їзда на велосипедах забороняється по тротуарах і пішохідних доріжках. Тротуар - це дорога для пішоходів. Для пішоходів призначені також доріжки садів, парків, бульварів. Рухаючись по ним, пішоходи повинні відчувати себе в цілковитій безпеці, яка не може бути забезпечена при русі велосипедистів. Дорослі люди використовують велосипед як транспортний засіб, а підліток в більшості випадків як розвагу і спорт. Бажаючи показати свою майстерність, юні велосипедисти відпускають кермо і їдуть, схрестивши руки на грудях, захоплюючись своїм вчинком.

      Щонайменша нерівність дорожнього покриття або пляма на ньому від мастильних матеріалів створює незручність в русі та може призвести до втрати рівноваги. В результаті - падіння на полотно дороги. Велосипедист, що впав, займе на проїжджій частині дороги велике місце, це створює серйозну небезпеку наїзду на нього інших транспортних засобів, водії яких не чекають такої перешкоди. Покарання заслуговують велосипедисти, які чіпляються за транспортні засоби, що рухаються. Автотранспортний засіб може рухатися з великою швидкістю - до 100 км в час. На велосипеді можна безпечно їхати із швидкістю 30-40 км в час. Водій автомобіля не бачить велосипедиста, що причепився до нього, і не думає про його безпеку. Коли велосипедист відчепиться, його за інерцією відносить на узбіччя, в результаті - втрачається стійкість і велосипедист падає. Якщо ж велосипедист причепився з лівого боку вантажного автомобіля, то, відчепившись і втративши стійкість, він може виїхати на смугу зустрічного руху. Небезпечність такої ситуації зрозуміла кожному.

Давайте спробуємо проаналізувати, чому деякі дії водіям велосипеда заборонені:

·            відпускати кермо велосипеду навіть однією рукою. Велосипед – нестійкий транспортний засіб і будь-яка несподіванка на дорозі (навіть собака, який раптово вискочив перед колесами) можуть стати причиною падіння або виїзду на зустрічну смугу руху;

·            перевозити на велосипеді пасажирів (окрім дітей до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному надійними підніжками). При перевезенні пасажирів на рамі або багажнику виникає нестійке положення велосипеда і вірогідність падіння зростає. Ця небезпека не виникає при

      перевезенні дітей на спеціально обладнаному сидінні з підніжками;

·             перевозити вантаж, який виступає більш ніж на 0,5 м по довжині або ширині за габарити велосипеду, або вантаж, що заважає управлінню. При русі велосипеда, предмети, що виступають на значну відстань по довжині і ширині, можуть порушувати його стійкість, особливо на

      поворотах. До того ж, їх можуть зачепити інші транспортні засоби, особливо у темряві або в тумані. Ось приклад: хлопець повертався вночі з рибалки. До рами велосипеда було прив'язане чотириметрове вудилище. Із зустрічної смуги наліво повертав автомобіль "Жигулі". Водій "Жигулів" пропустив велосипедиста, але вудилища не помітив. В результаті, велосипед втратив стійкість і разом з велосипедистом впав на проїжджу частину дороги. Велосипедист одержав травму голови.

·            водію велосипеда забороняється повертати ліворуч або розвертатися на дорогах з трамвайною лінією посередині та н а дорогах, що мають більше однієї смуги для руху в даному напрямку. В цьому випадку велосипедист зобов'язаний зійти з велосипеда і вести його руками,

      дотримуючись правил, руху для пішоходів.

·            також забороняється їздити на велосипеді по пішохідних доріжках парків, на території шкіл, дитячих садів і ясел, інших дитячих установ.

Правила для велосипедистів повністю розповсюджуються на водіїв мопедів з робочим об'ємом двигуна менше 50 см і максимальною конструктивною швидкістю 40 км/год., а також на водіїв всіх транспортних засобів, обладнаних велосипедним двигуном.

Велосипеди, забезпечені двигуном, і мопеди можуть розвивати значно вищі швидкості в порівнянні з велосипедами без двигуна. Тим часом вони залишаються нестійкими при русі, а водій - абсолютно незахищеним від травм при аваріях. Ці обставини необхідно враховувати водіям мопедів і велосипедів з двигуном. На жаль, із тих, хто виїжджає на дорогу, вимоги правил дорожнього руху в необхідному об'ємі знають (і то не завжди) лише водії механічних транспортних засобів. Пішоходи, пасажири і велосипедисти, якщо вони за фахом не пов'язані з дорожнім рухом, в переважній більшості цих правил не знають і, що найсумніше, не мають бажання підвищувати свою обізнаність з цього питання. Така неосвіченість (а, за великим рахунком, - байдужість до власного здоров’я та життя) - одна з причин постійного зростання рівня дорожнього травматизму.

Якби знав, де впаду…

Через нестійкість велосипеду, як транспортного засобу, вірогідність отримати травму при їзді на ньому доволі висока. Як правило, більшість травм велосипедистів пов'язана із падінням з велосипеда або зіткненням велосипедиста із автомобілем, іншими велосипедистами, пішоходами,

а також з деревами, стовпами, будівлями тощо.

Ось їх перелік:

·            Забій різних частин тіла, струс мозку (при падінні, а також зіткненні з перешкодою - пішоходом, іншим велосипедистом тощо).

·            Травми внутрішніх органів (при різкому вивертанні керма на 90 градусів і, через це, ударі животом об ручку керма).

·            Травми колін (при падінні на землю або зіткненні).

·            Травми голови і хребта при перекиданні через голову. (Такі травми виникають при різкому гальмуванні переднім колесом, попаданні колеса у яму, наїзді на камінь або дерево, а також при попаданні в колесо ноги пасажира, який сидить на рамі або якого-небудь предмету - палиці, гілки, металевого прута випадково або при пустощах. Це особливо небезпечно при їзді по схилу вниз.)

·            Вивих плечового суглоба, перелом ключиці. (Відбувається, коли велосипедист виставляє руку, намагаючись самортизувати своє падіння.)

·            Забій яєчка при ударі промежиною об сидіння велосипеда. (Ця травма характерна для екстремалів, які люблять пострибати через перешкоди на своїх велосипедах.)

·            Різноманітні травми через падіння, пов'язані з попаданням штанини в ланцюг. Тому, перш ніж сісти на велосипед, потурбуйтеся про свою безпеку і з цього боку: або встановіть на ланцюг захисний щиток, або загорніть штанину до коліна. Слід пам'ятати, що велосипедист може травмувати не тільки себе, але і пішоходів, якщо він їде по тротуару та до того ж на великій швидкості. Підлітки нерідко проносяться на велосипедах через дитячий майданчик, не замислюючись, що на шляху у них може опинитися маленька дитина. Це одна з причин травматизму серед малюків.

Катаємося без травм

Щоб уникнути травм та інших неприємностей, пов'язаних з їздою на велосипеді, перш ніж вскочити в сідло «двоколісного друга», необхідно перевірити свою екіпіровку та справність велосипеда. А саме:

·            бажано їздити на велосипеді, надівши на голову захисний шолом, - він убереже голову від травм;

·            обов'язково взуйтеся - босі ноги зісковзують з педалей, а це може привести до падіння з велосипеда;

·            якщо на вас широкі брюки, зробіть все, щоб штанина не змогла потрапити до ланцюга велосипеда (заверніть штанину або закріпіть її, встановіть захисний щиток на ланцюг);

·            перевірте, чи добре затягнуті всі болти та гайки велосипеда;

·            при необхідності, змажте деталі, що труться;

·            переконайтеся, чи надійно закріплене кермо, чи не провертається воно;

·            перевірте надійність кріплення педалей; переконайтеся, що вони вільно обертаються (якщо педаль не обертається, то при їзді через деякий час вона може мимоволі вивернутися);

·            перевірте натягнення ланцюга, бо ослаблений ланцюг може зіскочити в самий незручний момент (наприклад, при спуску з гори або на перехресті). Це може стати причиною не лише травми, а серйозної аварії;

·            перевірте, чи надійно закріплено сидіння;

·            обов’язкова наявність велосипедного дзвінка, оскільки вчасно поданий сигнал дозволить уникнути зіткнень з іншими велосипедистами або пішоходами;

·            велосипед неодмінно повинен бути укомплектований насосом і набором ключів, щоб завжди можна було підтягти ослаблені кріплення;

·            якщо ви збираєтеся на велосипеді в далеку дорогу, то неодмінно треба взяти з собою ремонтний комплект - набір ніпелів, клей, гумові накладки для заклеювання камери, яка може порватися або проколотися (ще краще взяти з собою запасну камеру).

Слід враховувати ще одну небезпеку — пересування ґрунтовим дорогам або за межами міста. На таких дорогах, як відомо, немає ні велосипедних доріжок, ні тротуарів. Та і узбіччя часто теж немає, зате є багато машин, які нерідко мчать на великій швидкості. І всі - автомобілі, пішоходи, велосипедисти - рухаються тут по проїжджій частині. Отже, пішоходи і велосипедисти опиняються в безпосередній близькості до автомобілів - тільки руку протягни і торкнешся їх корпусу. Небезпеки тут полягають в наступному: велосипедисти на таких дорогах не завжди їдуть один за одним, як того вимагають правила дорожнього руху. Набагато частіше вони рухаються

«парами», при цьому мило розмовляючи. Будучи по-дитячому необережними, вони рідко озираються, щоб подивитися, чи не наближається ззаду автомобіль і в будь-яку хвилину можуть

опинитися небезпечно близько до центру дороги. А поява автомобіля прямо із-за спини виявляється для них повною несподіванкою. Звісно, водіям автомобілів слід про це пам'ятати і заздалегідь зменшувати швидкість, а також подавати декілька попереджувальних сигналів. Водій автомобіля повинен сигналити до тих пір, поки велосипедисти або пішоходи не обернуться - це гарантія того, що вони побачать автомобіль, який наближається. Якщо велосипедисти або пішоходи не обернулися, то немає ніякої впевненості в тому, що вони почули сигнал, знають про наближення транспорту та зможуть повестися адекватно ситуації. Але є і ще одна небезпека. Буває, що недосвідчений велосипедист, побачивши автомобіль, що наближається (спереду або ззаду - все одно), раптом втрачає самоконтроль і з переляку намагається зістрибнути з велосипеда. Велосипед під ним починає «виляти», і велосипедист може впасти прямо перед колесами машини. Водій автомобіля повинен бути готовий до такого розвитку подій та чи зможе він вчасно зреагувати на ситуацію? Особливо, така ситуація доволі часто трапляється з маленькими дітьми. Дорослим, батькам велосипедистів, слід пам'ятати про ці вікові особливості дітей і не залишати їх на дорозі самих. Звичайно, велосипед - дивовижний винахід людства, але, на жаль, не зовсім безпечний.

Про це треба пам'ятати і, перш ніж виїхати велосипедом на вулицю, не завадить пригадати правила дорожнього руху - закон, яким треба керуватись повсякденно.